Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди! . . . . . . . . . . .
(Т.Шевченко)

21 березня світ відзначав Всесвітній день поезії. Для України березень в цьому плані є знаковим місяцем, оскільки ми 9-10 березня маємо Шевченківські дні, а 19 березня свій 95-літній ювілей святкувала незрівнянна Ліна Костенко.

В неділю 23 березня з нагоди дня поезії наші парафіяни після Літургії мали можливість завітати до "Поетичної кав'ярні" і насолодитися віршованим словом, поспілкуватися, випити кави, а також отримати невеличкі презенти. В залі звучала поезія Івана Франка, Лесі Українки, Василя Симоненка, Ліни Костенко, а також своїми власними віршами поділилися із присутніми наші місцеві таланти. Адже поезія – це не лише рядки,  написані пером, а й голос душі, що резонує у серцях мільйонів. У товариській, невимушеній атмосфері лунали вірші, які просто не могли залишили когось байдужим.
Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Ліна Костенко)